+380 (44) 490-31-00
Зворотній дзвінок
Консультація
+380 (44) 490-31-00
Зворотній дзвінок
Почніть вводити категорію або назву товара

Ветеринар

126
Територія доброти
01.03.2023
0
0
Ветеринар

Ветеринар.

Війна застала Арсенія в Ірпіні, куди він навідався буквально на один день, щоб подивитися до бабусиної хати. Хати, де наче зупинився час його щасливого дитинства... Саме бабуся ще за життя першою помітила небайдужість Арсенія до домашніх тваринок, доброту та бажання їм допомагати. Не дивно, що після школи Арсеній закінчив факультет ветеринарної медицини, та обрав найскладніший напрямок - лікування гризунів і кролів. З часом, крім роботи практикуючим лікарем, він сам почав навчати продавців-консультантів мережі магазинів ЗооБонус тонкощам догляду за маленькими друзями.

Жах перших годин після початку війни змінився розгубленістю, адже бої вже велися на околицях сусідньої Бучі, а місцевий люд масово покидав рідні домівки, іноді навіть пішки.

Арсеній вирішив витратити ще день на те, щоб «законсервувати» хату. Він зрозумів свою помилку вже тоді, коли побачив башту танка із літерою “Z”. Опанувавши страх, Арсеній прожогом кинувся до хати. Смикнув ляду хатнього погребу та майже скотився вниз, ледь встигши зачинитися на клямку із середини. Відсапуючись серед банок із старими закрутками, Арсеній чув, як до хати заходили вороги. Як перевертали все та цинічно бідкалися, що взяти особливо нічого. І тут його телефон засвітився екраном і вже збирався зіграти мелодію виклику, але Арсеній накрив його майже всім тілом та ледь намацав кнопку вимкнення звуку. Незнайомий абонент продовжував вперто телефонувати і Арсеній вже подумував просто вимкнути мобільний, але цікавість переборола страх. Він натиснув кнопку відповіді, ледь прошепотівши «алло?».

- Ой, доброго дня! Це Арсеній Олександрович?!

Приємний жіночий голос був сповнений розпачем.

- Я.

- Мене звати Алла, я Ваш телефон знайшла в інтернеті. В нас морська свинка – Шуша…

Арсеній тихо, але твердо перервав:

- Вибачте, але я не на роботі, і розмовляти, м`яко кажучи, не дуже зручно…

- Але вона вмирає! В неї кров у сечі і вона плаче сильно. А у доньки істерика від цього навіть більша, ніж від звуків обстрілів.

- Будь ласка, знайдіть іншого ветеринара.

- Шукали! Але ми виїхали із Чернігова до Мукачево. А тут кажуть, що немає жодного місцевого спеціаліста у цьому питанні, допоможіть, благаю!!!

Жінка заплакала. І Арсеній почув, що поруч плаче і дитина.

- Дайте подумати кілька секунд… - прошепотів Арсеній і поклав слухавку.

Зверху щось гучно гепнуло і майже відразу настала повна тиша, яка свідчила, що окупанти полишили хату.

- Мабуть серванта звалили, тварі, - роздратовано подумав Арсеній.

Він швиденько набрав смс із текстом «Знайдіть будь-якого лікаря-хірурга, який погодиться на операцію. Я буду керувати. Набирайте, як все буде готово». Надіслав.

Вже сильно вночі крихке забуття Арсенія було перерване вібрацією слухавки.

- Арсеній Олександрович, я із пані Аллою на голосному зв`язку. Дайнеко моє прізвище, Дмитро Васильович. Хірург місцевої лікарні.

- Дмитре Васильовичу, вітаю. За всіма ознаками у тваринки камінь у сечовому міхурі. Треба було б зробити рентген, але часу обмаль. Тому будемо починати операцію під мою відповідальність…

А далі Арсеній тихо, але впевнено пояснював звичні для себе речі по наркозу, порядку дій всередині маленького організму. І це надзвичайно заспокоювало, хоча і тут глибоко під землею було чутно жахливу пісню війни, що лунала на поверхні навіть глибокої ночі.

- Я зашив. Дихає. Тут ще пані Алла хоче щось сказати…

- Арсеніє Олександровичу, дякую Вам дуже!

І зразу дитяче голосне:

- Матусю, а Шуша буде жити?!

У Арсенія зрадницьки ледь затремтів голос.

- Буде, мала. Все у Шуші буде добре, бо в неї така власниця та мама. Тримайтеся, будь ласка, та одужуйте. На жаль, здається, що ви годували Шушу люцерною, і тому в неї з`явився камінь в сечовому міхурі. Обов`язково змініть Шушин раціон – в подальшому годуйте тільки сіном із Тимофіївки. У «ЗооБонус» завжди можна придбати. Запам`ятайте або запишіть – zoobonus.ua

Арсеній договорив, поклав слухавку і додав вже у повній тиші:

- А я потроху нагору, буду пробиратися до своїх. Обридло вже тут ховатися від тих, тих хто має ховатися від нас…

                                                                                                                                                                                                                                                                          #теплі300оповіданнявійни

Коментарі (0)
Коментарів ще нема...
Авторизуйтесь будь ласка щоб задати питання