+380 (44) 490-31-00
Зворотній дзвінок
Консультація
+380 (44) 490-31-00
Зворотній дзвінок
Почніть вводити категорію або назву товара

Окопна свічка

1798
Територія доброти
03.03.2023
2
0
Окопна свічка

Окопна свічка.


- Солдат Шалімов!
- Я!
- Сьогодні нічна варта.
- Прийнято.
Вітя Шалімов потрапив у вир війни практично з роботи. Ще буквально місяць тому він працював на складі компанії ЗооБонус і отримав повістку з`явитися до військкомату. Рідна компанія допомогла із придбанням якісного спорядження, потім три тижні навчань і от вже кілька днів Віктор вперше у житті бачив степи Донеччини, переорані танковими траками і воронками від снарядів. Солдат Шалімов із позивним «Лікар» (у батальйоні прекрасно знали, хто ще мав таке прізвище із відомих українців) потрапив до сектора біля села Веселе, яке було веселим лишень в частині назви, і існувало де-факто тільки на карті. Тут руйнувань зазнала кожна будівля, а в самому селі не залишилося навіть собак.
- Лікар, підеш на варту – то візьми свічок окопних, вчора волонтери тільки передали, - запропонував колега-боєць із позивним Грубий.
Вітя порпався у мішку із свічками, думаючи про щось своє. І тут йому в око впала свічка, зроблена у бляшанці від консервів для котів Schesir. Вітя аж посміхнувся від приємних спогадів, згадуючи, як виграв спір у знайомого, з`ївши таку консерву. Знаючи, що склад її кращий, ніж у переважної більшості консервів для людей.
А ще пригадав, як люди несли цілі пакети таких бляшанок в магазини мережі та на склад, звідки їх забирали волонтери та робили окопні свічки. Такі, як ця…
Забрав баночку і поклав до нагрудної кишені.
Півтори години чергування минули спокійно. А потім почалося… Свист міни… Віктор ледь встиг присісти у не надто глибокому окопі. Міна розірвалася біля самого краю окопу. Віктора жбурнуло на землю і він втратив свідомість, присипаний землею.
- Лікар, Лікар, ти де, ти живий? – почув Віктор десь зовсім здалеку і фоново, розплющив забрьохані землею очі і зразу заплющив їх від множинного болю, що починався у голові та спускався до грудей.
- Зачепило, де? Тільки б не живіт, - подумав Вітя.
Він провів рукою по обличчю та трохи стер змішану із кров`ю землю. Потім відчув змерзлі ноги, задублі пальці. Пошевелився і застогнав від сильного болю у ребрах.
- В груди. Осколком, - контужена голова слабко генерувала навіть найпростіші нерадісні думки.
Віктор обережно повів рукою по верхній частині тіла. Довів до району серця і тут відчув велику пробиту осколком діру у бушлаті. Але холодну, без крові. Протяг два пальці всередину і намацав віск та рвані краї пошматованої бляшанки, яка прийняла на себе смертоносну силу осколка, а далі все зробив бронік. Вітя витяг залишки розірваної бляшанки із написом, який читався в яскравому світлі зірок: Schesir Tonetto in jelly.
- З тунцем. Дякую тобі, свічечко. Зігріла…
#теплі300оповіданнявійни

Коментарі (0)
Коментарів ще нема...
Авторизуйтесь будь ласка щоб задати питання