Радісний собачий гавкіт сповістив, що у магазині гості. Середнього зросту хлопець тримав на повідці собаку 🐕 чорного кольору із білою плямою на видовженій морді. Доглянутий пес виблискував гарною шерстю, випромінював енергію радості та привітності.

Нещодавно прийнята на роботу консультант Вікторія усміхнулася гостям та привіталася.

- Доброго дня, чим я можу Вам допомогти?

Хлопець ледь зашарівся:

- Вітаю. Нам потрібні найкращі вітаміни 💊.

- Раджу обрати чудовий мультивітамінний комплекс від ТМ «Nutri-Vet» 👍. Жувальні пігулки із смаком печінки, чудовим вітамінним складом та видимим ефектом…

Вікторія навіть не встигла до кінця описати запропонований препарат, як гість із щирою посмішкою обережно її перервав.

- Давайте.

Вікторія попросила дисконтну карту «ZooBonus», відкрила на комп`ютері картку покупця та із внутрішнім подивом швидко проаналізувала всі попередні придбання пана Михайла Д. Список дійсно приємно вражав, адже складався із найпрестижнішого корму ТМ «1-st Choice», шампуню ТМ «Davis», гребінця ТМ «Safari» та інших найкращих аксесуарів для собак, які були у магазині.

Віка ще раз уважно подивилася на собаку. Звичайний пес, дівчинка. Його власник перехопив зацікавлений подив консультантки.

- Повірте, в мене є надвагома причина купувати найкраще.

- Якщо не секрет, яка?

- Життя. Моє життя.

Гість подивився кудись задумливо і після паузи почав:

- У листопаді мене, як волонтера, нагородили 🏆 можливістю поїхати із такими ж, як я, у Карпати на 3 дні. У горах я ніколи не був, тому був реально вражений красою Карпат. Відволікався на найменші дрібниці. І коли ми групою пішли у гори з провідником, то я ще й примудрився сильно забити ногу. Але вирішив йти з усіма. І на якомусь етапі раптом усвідомив, що відстав від групи. Почав шукати сліди, але тут пішов сильний сніг. Телефона від розгубленості знайти не можу. Швидко сутеніло, я зрозумів, що зробив велику помилку, не залишившись на місці, де мене явно вже шукали. Ні телефону, ні вогню, ні навіть якоїсь печери, щоб сховатися. Ще змоклий від снігу та поту одяг не давав бажаного зігрівального ефекту. Зірвав голос остаточно, гукаючи про допомогу. Забився між валунами та вирішив чекати на рятувальників.

Михайло сумно посміхнувся.

- А далі все як у Пилипка із «Морозенка»… Спочатку холодно 🥶 було страшенно. Потім стало так хороше, спокійно. Почалося марево, в якому до мене прийшов вовк 🐺, стоїть і дивиться… А я зробити нічого не можу, ні поворухнутися, ні скрикнути. І тут вовк наблизився до обличчя і… лизнув мене у ніс. Марево зникло, я схопився на ноги і з жахом дивився на очі у темряві. Вовк теж уважно дивився на мене, а потім ледь гавкнув та пішов у пітьму. Так швидко я, певне, ніколи ще рухався. Забув і про ногу, і про холод. Біг із останніх сил, щоб не впустити із виду свого нового провідника, який за кілька годин мене вивів до села і пропав. Я попросився до хати та набрав свою групу. Дізнався що пошук через складні погодні умови відклали до ранку, до якого я б точно не дотягнув…

Собака прилягла біля шафи та уважно слухала оповідача.

- Вранці мене остаточно «знайшли». У лікарні замазали поморожену шкіру обличчя та рук і рекомендували їхати додому. А я все думав про свого рятівника. Куди він зник? Яка його доля? Картав себе, що не встиг навіть просто подякувати…

У Вікторії очі вже кілька хвилин були «на мокрому місці». Вона затамувала подих і ледь чутно пискнула:

- Ну, і?

- У потязі 🚆 дивився у вікно і побачив її. Сиділа і наче видивлялася мене у вікнах. То я навіть і не вагався. Смикнув стоп-крана і до неї. Вхопив на руки і з того часу не відпускаю. Купую тільки найкраще та найсмачніше. А знаєте, що купив найпершим у вас?

- ?

- ID-паспорт ось цей. 1-st Choice. Щоб навіть думки не закралося, що знов можу втратити. Мій сенс життя. Мою Говерлу...

Товари з цієї статті