+380 (44) 490-31-00
Зворотній дзвінок
Консультація
+380 (44) 490-31-00
Зворотній дзвінок
Почніть вводити категорію або назву товара

Японський Хін

Японський Хін (Японський спаніель)
"Ще не людина, але вже не собака" – недарма власники так говорять про японські хіни, адже ці собачки поєднують у собі інтелект мислителя та гідність імператора. Вони продовжують тішити собаківни... Перейти до опису породи
Товари для цієї породи
Рішення проблем
Інформація про породу
Розмір
Маленькі
Групи
Компаньйони та декоративні собаки
Розмір породи
S - Мала собака
Тип шерсті
Довгошерстна з середнім підшерстком
Зріст
самці 24-27 см, самки 20-25 см
Вага породи
самці 1,4-6,8 кг, самки 1,4-6,8 кг
Тривалість життя
12-14 років
Країна походження
Японія
Товари для цієї породи
Кісточки та палички Сухий корм для собак Вологий корм, консерви для собак Шампуні та кондиціонери для собак М'які іграшки Краплі від бліх і кліщів
Опис

"Ще не людина, але вже не собака" – недарма власники так говорять про японські хіни, адже ці собачки поєднують у собі інтелект мислителя та гідність імператора. Вони продовжують тішити собаківників своєю граціозністю та миловидністю.

Походження

Існує кілька версій походження породи. За однією з них предки хінів, які також могли бути предками пекінесів, потрапили до Японії з Китаю та Індії у III столітті разом із буддійськими ченцями. Вони являли собою собачок типу спаніелів Тибету і символізували лева Будди. У XII столітті японські посланці привезли з Китаю в дар японському імператору чергового собаку такого типу, до цього періоду відносяться перші описи породи. Японські хіни вважалися священними та стали улюбленцями правителів і знаті, про них складалися легенди та байки, їх зображували в храмах та на порцелянових вазах, а з дерева, слонової кістки та бронзи робили статуетки. Однак по-справжньому розводити хінів стали тільки в XIV столітті, ведучи племінні книги та зберігаючи в таємниці методи селекції. Особливо цінувалися дуже мініатюрні собачки, яких почесні жінки могли носити в рукавах своїх кімоно. У Стародавньому Китаї у хінів були свої слуги, і лише представники знаті мали право володіти ними. Крадіжка такого собаки каралася смертною карою. В 1873 японський хін був вперше показаний на виставці в Бірмінгемі під назвою "японський спанієль", як цих собак називали в Америці до 1977 року. У 1957 році японський хін був визнаний Міжнародною кінологічною федерацією та віднесений до групи декоративних собак та собак-компаньйонів, до секції хінів та пекінесів.

Зовнішній вигляд

Маленькі, витончені й водночас дуже гармонійно складені собачки, у яких, здається, кожен штрих спрямований на прикрасу породи. На відміну від пекінесів, їх скелет не має викривлень, за винятком своєрідної короткої мордочки, і при цьому не такий масивний. Лапки у цих собачок прямі й досить високі, висота в загривку дорівнює довжині тіла (суки можуть бути трохи довшими). Мордочка кругла з крутим, куди вищим, ніж у пекінеса, лобом, великі очі та ніс знаходяться на одній лінії. Вираз привітний і трохи здивований. Самі очі менше пекінесових і не такі опуклі. Вуха висячі. Хвіст поставлений високо, закручений та закинутий на спину. Шерсть досить довга, але не кудлата, без підшерстя, на дотик нагадує дуже тонку бавовну або шовк. Забарвлення двоколірне: чорно- або рудо-біле. Перший зустрічається набагато частіше. При цьому на голові переважає темний колір і лише посередині морди проходить біла смуга. У давнину особливо цінувалися хіни, у яких на лобі на тлі білої смуги була чорна або руда плямка. Такі собаки вважалися священними, відзначеними "пальцем Будди". А ось темно-коричневі (шоколадні) відзначені небажаними. собаки такої масті часто виявляються болючими.

Характер та темперамент

Серед інших "іграшкових" порід собак японські хіни вирізняються більшим послухом. Доброзичливі й люблячі малюки з кумедними вухами добре вживаються поруч з іншими домашніми тваринами, зокрема, собаками. Їм приємна турботливість оточуючих людей: японський хін любить відчувати себе в центрі уваги. При цьому такий домашній улюбленець стримано ставиться до незнайомців і втрачає сміливість, опинившись у незнайомому місці. Якщо Ви не приділятимете хіну достатньо уваги, зіткнетесь із ревнощами крихітного собаки.

Догляд

Японський хін добре підходить для квартирного утримання і він не потребує складного догляду. У собаки немає підшерстя, а його гладка шерсть не схильна до сплутування, проте вона помітно линяє. Купають такого домашнього улюбленця за необхідністю, використовуючи сухий шампунь і спеціальний крем для надання блиску шерсті. Кожного дня собаці очищують очі та зуби, а раз на тиждень вкорочують кігті. Також необхідно регулярно стригти зайву шерсть між подушечками лап.

Здоров'я

Анатомічна будова пласкої мордочки японських хінів зумовлює відомі проблеми дихання подібних собак. Для такого домашнього улюбленця характерні хрипіння і нічний храп, проте якщо ці звуки стають надто загрозливими – доцільно звернутись до ветеринара. Пухнастий малюк вкрай чутливий до перегріву, тому треба оберігати його від теплового удару. Серед представників породи часто зустрічається вивих колінної чашечки.

Читати далі
Характеристики породи
3/5
Сімейна
Краще з дорослими дітьми
5/5
Складність догляду
Дуже важко
1/5
Активність
Дуже низька
5/5
Службова
Ідеально
5/5
Гіпоалергенність
Гіпоалергенні
4/5
Дресирування
Легко навчаються
5/5
Доброта
Люблять усіх
3/5
Линька
Помірна
Характеристика породи Японський Хін (Японський спаніель) створена співробітниками ZooBonus - на основі відгуків власників розплідників та оцінці статей і відгуків в інтернеті. Також з часом ми відкриємо можливість формувати ці дані зареєстрованим користувачам.
Фото з улюбленцем
Маєте цікаві фото свого улюбленця цієї породи? Поділіться ними з іншими користувачами!
Обговорення власників Японський Хін (Японський спаніель)
no-question
Авторизуйтесь будь ласка щоб задати питання