Японський Тер`єр

Японський тер'єр – невеликий песик з дуже короткою шерстю і живим темпераментом. Ця порода собак, виведена в Японії, дуже рідкісна навіть у себе на батьківщині, де налічується від тисячі до півтори тисячі особин, тоді як за межами країни їх близько двохсот. Японський тер'єр ніколи не був службовою породою, його вивели як компаньйона.

Походження

Під час створення породи використовувалися взяті за основу гладкошерсті фокстер'єри, вивезені в XVII столітті з Нідерландів до Нагасаки, мініатюрні манчестер-тер'єри та левретки, схрещені з дрібними аборигенними собаками, про які зараз уже мало що відомо. Проте є й інші версії походження породи. Свого часу цей собака був відомий під назвами мікадо-тер'єр, японський фокстер'єр, кобе-тер'єр і короткошерстий тер'єр. 1 квітня 1964 року японський тер'єр офіційно визнаний Міжнародною кінологічною федерацією та віднесений до групи тер'єрів та секції дрібних тер'єрів.

Зовнішній вигляд

Японський тере'єр дуже гармонійний та пропорційний пес. Череп у нього плоский, морда звужується до носа. Спинка носа пряма. Губи тонкі, щільно прилягають до зубів. Очі середнього розміру, овальної форми, темного кольору. Вуха високо посаджені, невеликого розміру, "V"-подібної форми, звисають на хрящі, спрямовані вперед. Шия досить довга, сильна та міцна. Спина пряма та коротка. Грудна клітка підведена. Ребра опуклі. Живіт підтягнутий. Хвіст купірується, тримається вертикально. Шерсть коротка, густа та гладка. Забарвлення може бути: біле з чорною головою; білий із чорними плямами; чорний із рудими підпалинами.

Характер та темперамент

Японський тер'єр задерикуватий, життєрадісний і веселий собака, енергійний, спритний і доброзичливий, трохи полохливий і боязкий, особливо стосовно сторонніх. Тяжко звикає до нових людей, своїх обожнює. Дуже пильна і є добрим сторожем. У родинному колі ніжна, слухняна, не схильна до надмірного гавкання. Непогано уживаються з іншими домашніми тваринами. Досить розумний, щоб швидко освоїти правила поведінки у домі. Потребує серйозного виховання, хорошої соціалізації та навчання. Собаки, яких не виховують і багато балують, можуть виявляти різні проблеми поведінки.

Догляд

У плані догляду японський тер'єр абсолютно невибагливий. Собаку потрібно зрідка розчісувати, купати раз на 10-14 днів або рідше. При необхідності очищають вуха і зістригають пазурі. Рекомендується регулярне чищення зубів.

Здоров'я

Кількість японських тер'єрів невелика, тому селекціонерам не вдається уникнути проблем, пов'язаних з інбридингом. У породі є цілий ряд спадкових захворювань. Зустрічаються вони з різною частотою у різних лініях: дисплазія ліктьового суглоба; хвороба пертесу; офтальмологічні захворювання (глаукома, прогресуюча атрофія сітківки, катаракта, інші); алергії; неправильний прикус; крипторхізм; пупкова грижа.