Тукани - одні з найяскравіших тропічних птахів, що мешкають в Америці. Їх найхарактернішою рисою є величезний дзьоб, розміри якого, часом, майже зрівнянні з розмірами самого птаха. Ці найбільші представники загону дятлоподібних відомі своєю довірливістю та кмітливістю. Вони легко приручаються і добре почуваються в неволі.
Тукани - великі птахи, розмір яких становить приблизно 40-60 см залежно від виду та статі птаха. Тулуб у них великий і досить масивний, що має майже овальну форму. Голова теж овальна і досить велика, що переходить у сильну і міцну, далеко не тонку і витончену шию.
Головна відмінна риса цих птахів - величезний дзьоб, розміри якого може майже дорівнює довжині тулуба. Щоправда, деякі види значно менше: ледве перевищує розміри голови. Очі у тукана досить великі, округлої форми та для птахів дуже виразні. Колір очей може бути чорним або світлішим, наприклад, темно-коричневим. Хвіст у більшості видів короткий і досить широкий, з добре розвиненим великим, як правило, чорним пір'ям. Тим не менш, зустрічаються і види туканів із досить довгими хвостами. Крила короткі і не дуже сильні, через що туканів не можна назвати першокласними летунами. Втім, у густому тропічному лісі, де мешкають ці птахи, їм і не потрібно здійснювати довгі перельоти, достатньо лише вміти перелітати з гілки на гілку і перебиратися з одного дерева на інше. Ноги, як правило, синюватого відтінку, досить міцні та потужні для того, щоб утримувати на гілці масивне тіло птаха. У маленьких пташенят на ногах є спеціальна мозоль п'яти, за допомогою якої вони утримуються в гнізді.
Туканів за їхню яскраву зовнішність і веселу вдачу, жартома називають «амазонськими клоунами». Ці птахи вважають за краще триматися невеликими зграями — приблизно по 20 особин. Але в період розмноження можуть утворювати пари, після чого в зграю повертаються вже з потомством, що підросло.
Іноді, коли туканам необхідно мігрувати, що трапляється вкрай рідко, оскільки ці птахи вкрай неохоче залишають обжиті місця, вони можуть збиратися і більшими зграями. Те саме відбувається і тоді, коли кільком невеликим групам вдається знайти особливо велике плодове дерево, яке надовго може дати притулок цих птахів і забезпечити їх кормовою базою. У цьому випадку тукани теж можуть об'єднуватися у великі зграї.
Активність цих птахів виявляють, в основному, у світлий час доби. При цьому тукани рідко спускаються на землю, воліючи перебувати серед скупчення гілок у кронах дерев, де багато їжі і куди хижакам буває непросто забратися. Тукани — дуже галасливі птахи, крики яких далеко розносяться тропічним лісом. Але при цьому вони анітрохи не сварливі, а, навпаки, дуже доброзичливі створіння, які мають до того ж своєрідне почуття гумору. Тукани підтримують дружні стосунки з іншими членами своєї зграї і, у разі потреби, неодмінно приходять на допомогу своїм родичам.
Ці птахи відомі своєю веселою вдачею і забавними звичками. Вони часто грають один з одним, стрибають по гілках дерев і стукають по них дзьобами, а потім, нахиливши голову набік, прислухаються до «музики». Також вони мають звичай шумно плескатися у воді, що накопичується після дощу в розвилках товстих гілок.
Серед вчених немає єдиної думки щодо того, навіщо тукану потрібен його величезний, і, на перший погляд, безглуздий дзьоб. Людям, незнайомим із цими птахами, здається дивним: як це тукан взагалі може нормально жити, маючи таку «прикрасу»? Справді, великий і важкий дзьоб мав би значно ускладнити життя птаха. Чому ж цього немає? Адже тукани зовсім не виглядають нещасними, скривдженими природою створіннями, навпаки, вони дуже оптимістичні та життєрадісні птахи.
Тукани населяють ліси Центральної та Південної Америки, від Мексики до Аргентини, причому зустрічаються як у рівнинних вологих тропічних лісах, так і на високогір'ях, на висоті до 3 км над рівнем моря. При цьому птахи воліють селитися там, де світліше, наприклад, на узліссях або в негустих гаях, а не в гущавині лісів. Не бояться людей і часто селяться неподалік їхніх жител.
Живуть тукани в дуплах, але через те, що їх дзьоб не пристосований для пророблення отворів у твердій деревині, ці птахи воліють займати отвори в стовбурах дерев. При цьому нерідко в одному дуплі живе відразу кілька птахів.
Здебільшого тукани — птахи рослиноїдні. Дуже люблять фрукти та ягоди, також можуть поїдати і квіти деяких тропічних рослин. При цьому птах, сидячи на досить товстій гілці, витягає голову і за допомогою дзьоба дотягується до смачного плоду чи ягоди. Якби не довгий дзьоб, то важковаговому тукану було б неможливо дотягнутися до фруктів, які здебільшого ростуть на дуже тонких гілках, які не витримують маси такого великого птаха.
Крім того, ці птахи можуть поїдати і тваринну їжу: павуків, комах, жаб, ящірок, невеликих змій. При нагоді не проти почастуватись і яйцями інших птахів або їх пташенятами.
У неволі зовсім невибагливі щодо годування. Їх можна годувати горіхами, хлібом, різними кашами, яйцями, нежирною рибою, а також живими дрібними безхребетними та хребетними тваринами, такими як комахи або жаби. Але, звичайно ж, найкращим кормом для них є тропічні фрукти та ягоди, до яких тукани звикли у своїх рідних лісах Південної та Центральної Америки.
