Скай-тер'єри – це невеликі елегантні собачки родом з острова Скай (Шотландія). Представники цієї породи дуже доброзичливі, ввічливі та віддані. В Единбурзі часто можна почути легенду про скай тер'єра, який десять років провів на могилі свого померлого господаря. У Королеви Великобританії Вікторії, як відомо, скай-тер'єри з'явилися в 1842, що збігається з її першим відвідуванням Шотландії разом із Принцем Альбертом і безмірної любові до всього шотландського.
Скай-тер'єр – дуже давня порода: вважається що з острова Скай вони й були завезені в Англію. Вперше про породу згадується ще в XVI сторіччі в книзі "Про англійських собак", яка була написана відомим вченим, доктором Дж. Каюсом. З деяких джерел відомо, що в XVI сторіччі на острів Скай були завезені довгошерсті собаки з Іспанії, яких потім схрещували з місцевими мисливськими тер'єрами та дрібними норними собаками, – і розводили в Англії для полювання.
Колись це був мисливський собака, чудово пристосований до двобою з лисицею або борсуком в їхніх підземних норах: його використовували в полюванні на річкових видр, диких кішок та інших звірів. Проте в наш час скай тер'єра не використовують задля полювання – йому заважає довга, шовковиста шерсть, яку вимагає сучасний стандарт. Порода відома в усьому світі, але малочисельна.
Собаки цієї породи мають міцну структуру кісток та тверді м'язи. Скай-тер'єри є власниками довгого, витягнутого тіла, але вони самі невисокого росточка. У собак даної породи довга, пряма та густа шерсть. Вона настільки довга, що закриває навіть лапки. Чубчик на голові прикриває прекрасні темні очі, тим самим захищаючи їх від попадання дрібних порошинок.
Лапи скай-терьра повинні бути прямо поставленими, така особливість постановки робить ходу рівною та легкою. Шерсть у собаки довга, подвійна, вона складається з підшерстя та зовнішнього шерстного шару. У собаки потужні щелепи з ножицеподібним прикусом. Ніс чорний, широкий, з великими ніздрями. Вушка стоячі, закруглені на кінцях, вкриті шерстю.
Скай-тер'єри – це дуже добрі та милі собаки, які ідеально підійдуть як для життя у власному будинку, так і у квартирі. Це дуже грайливі та велелюбні тварини, вони чудово взаємодіють з дітьми, правда в процесі гри можуть вкусити. Щоб цього не сталося, ви повинні пояснити собаці, що так робити не можна, і вона перестане кусатися.
Скайтер'єр, як правило, прив'язується тільки до однієї людини та дуже відданий господареві. Цей сильний собака може бути підозрілим до незнайомців, але зазвичай тримається стримано. Необхідна рання соціалізація не лише в суспільстві людей, а й інших собак та свійських тварин.
Шерсть у скайтер'єра майже не сплутується. Розчісувати шерсть потрібно не рідше одного разу на тиждень. Стригти й тримінгувати скайтер'єра не потрібно, однак трохи витраченого часу на стрижку волосся навколо і між пальцями та подушечками на лапах допоможе уникнути проблем через вогкість, що потрапляє туди, гілочок, гальки, бруду, і т.д.
Найпоширеніші хвороби скайтер'єрів – це проблеми з кістками передніх кінцівок, що виникає у цуценят, що ростуть. Як і інші породи з короткими ногами та довгими спинами, вони також схильні до захворювань хребта.