Серенгеті

Кішка серенгеті – це "мікс" із забарвлення диких котів, ніжної прихильності до людини та активної поведінки. З таким вихованцем точно не буде часу нудьгувати! Ці тварини, що з'явилися в 1994 році, вважаються дуже рідкісними.

Походження

Породу серенгеті було виведено шляхом схрещування бенгальських та східних короткошерстих кішок забарвлення таббі. Також використовувалися абісінські кішки, європейські короткошерсті та мейн-куни. Авторкою породи стала американка Карен Саусман, яка прагнула створити "маленького сервалу" без використання генів цієї дикої кішки. Назва породи нагадує про національний парк Серенгеті в Танзанії, де мешкає найбільше сервалів. Результат вражає – при дикій та екзотичній зовнішності кішки серенгеті відрізняються розумом, добротою та прихильністю до людей. Порода була представлена ​​у 1994 році й досі має статус експериментальної.

Характер

Кішки породи серенгеті активні, допитливі, не схильні до боягузливості. Люблять рухливі ігри, різноманітні звукові іграшки та снаряди для лазіння, мають звичку забиратися на верхні полиці, на шафи. Серенгеті товариські, важко переносять самотність і відсутність уваги до них. Ці кішки прагнуть постійного контакту з людиною, при нестачі уваги наполегливо лізуть на руки.

Поведінка

Кішки серенгеті – природжені мисливці, тому їх не варто тримати в одній квартирі з птахами, рибками чи дрібними гризунами. Однак для людини серенгеті стають ніжними та відданими вихованцями: вони люблять сидіти на руках, із задоволенням граються з дітьми, але при цьому не випускають кігтів. Представники цієї породи до похилого віку зберігають товариськість, активність та схильність до ігор.

Здоров'я

Властивих породі специфічних проблем зі здоров'ям поки що не виявлено, зокрема тому, що ця порода досить молода. Однак варто враховувати, що це великі кішки, що швидко ростуть, тому кошеня має бути забезпечене збалансованим раціоном з великою кількістю кальцію, фосфору і білка, а так само повинен мати можливість багато і різноманітно рухатися для правильного розвитку опорно-рухового апарату. Деякі заводчики також відзначають схильність серенгеті до розвитку у них каменів у нирках, це важливо врахувати при підборі харчування для цих кішок.

Догляд

Специфічний догляд кішкам даної породи не потрібний. З гладкою шерстю вихованця немає особливих проблем – достатньо буде вичісувати її щіткою один раз на тиждень. При необхідності можна підстригати кігті кожні 10 днів, періодично влаштовувати купання, а також чищення очей та вух.