Селкірк-рекс – пухке окулясте "ведмежа", що виглядає так, ніби не змогло до кінця просохнути після зливи. Внутрішній світ цього чарівного створення не менш прекрасний, ніж зовнішній вигляд: селкірк-рекс добродушний, грайливий і на рідкість комунікабельний.
Селкірк-рекс є породою з незвичайною фактурою шерсті. Це кучеряві коти, які, втім, відрізняються від схожої породи девон-рекс. Ця порода відноситься до відносно дорогих, проте цікаво те, що вона походить від кішки, знайденої у притулку для тварин у 1987 році, у США. Заводчиця перських котів Джеррі Ньюман звернула увагу на таку незвичайну кішку, особливо з огляду на той факт, що решта 5 кошенят мали звичайну пряму довгу шерсть. Незвичайне кошеня Джеррі забрала. Коли кішка підросла до року та 2 місяців, вона схрестила її з чорним перським котом, і отримала шістьох кошенят. У трьох з них була така ж кучерява шерсть, як і у Міс Де Песто, отже, цей ген був домінантним. Джеррі надихнулася і вирішила продовжити програму розведення, буквально створивши нову породу з нуля. Вона назвала породу Селкірк, на честь свого вітчима, що, до речі, є унікальною особливістю, адже порода названа іменем людини. Пізніше, щоб урізноманітнити генофонд, до програми розведення були додані перси, екзоти та британці. Саме завдяки домінантному гену порода селкірк-рекс швидко набула офіційного статусу. Кішки селкірк-рекс були визнані Міжнародною асоціацією котів та Американською асоціацією любителів котів у 1990-х роках, CFA приступив до реєстрації селкірків у 1992 році, а Асоціація любителів котів у 2000 році.
Селкірк-рекс має незворушний вигляд, проте всередині це ніжна кішка, що тонко відчуває. Любить увагу, із задоволенням приймає ласку господаря. Селкірк-рекси ведуть активний спосіб життя, тому ця порода підійде тим, хто проводить вдома мало часу. Заселяючи у квартиру кішку цієї породи, будьте готові до того, що на вашій житлоплощі облаштується невеликий, але досить потужний "моторчик". Мурчать селкірк-рекси часто, багато і досить голосно.
Представники цієї породи стримані, незалежні та самодостатні. Цей пухнастий здоровань не переверне квартиру вгору дном і точно не випустить пазурі, якщо його "дістали" надто гарячі обійми. Адже головне для селкірк-рексу – мир у всьому світі та добрі стосунки з тим, кого він вважає своїм господарем. При досить поступливому характері кучеряві вихованці не позбавлені цікавості, що штовхає їх на дослідження будь-яких таємних місць. Так що шукайте для котячих ласощів більш надійне сховище, ніж навісна шафка на кухні.
Селкірк-рекс – це гібрид кількох порід, кожна з яких привнесла як свої зовнішні риси, так й спадкові хвороби. Так, перські кішки "нагородили" селкірків схильністю до полікістозу нирок, а американські короткошерсті – до дисплазії кульшового суглоба. На щастя, останніми роками придбати вихованця зі спадковими захворюваннями можна дедалі рідше: серйозні розплідники не економлять на медичних тестах і не пускають у продаж дефектних кошенят.
Шерсть селкірка потребує ретельного і ніжного догляду, інакше вона буде сплутуватися в ковтуни. Варто давати котику пасту для виведення грудок шерсті зі шлунка. Річ у тому, що коли вони вилизують свої шубку, дуже багато волосся проковтується, і ті утворюють у травній системі величезні грудки, які можуть навіть викликати кишкову непрохідність. Також обов'язково треба зістригати кігті, мінімум двічі на місяць, стежити за чистотою вух і не забувайте чистити зуби мінімум 3 рази на тиждень. Купати кішку можна раз на два місяці.
