Російська кольорова болонка

Російська кольорова болонка – ласкава і дуже добродушна створіння, що обожнює компанію свого власника, та й будь-якої людини в принципі. Як стверджують заводчики породи, керувати цією кучерявою непосидою зможе навіть малодосвідчений господар, який ніколи раніше не виховував тварин. Якщо ви не готові брати відповідальність за непокірного собаку-особистість, російська кольорова болонка – на 100% ваш вихованець.

Походження

Історія російських кольорових болонок почалася в Ленінграді після Другої світової війни. Представники декоративних порід після революції викликали огиду. Все тому, що нагадували про ненависний аристократизм. Але в середині XX століття ситуація змінилася. В 1951 заводчики представили перші екземпляри російських кольорових болонок. Предками породи є декоративні собаки-метиси. Їх з усіх куточків СРСР привозили до Ленінграда, а потім схрещували між собою. Собаківники стверджують, що у тварин тече кров ши-тцу, мальтезі та лхаса-апсо. Офіційно стандарт породи затвердили 1966 року. До 1970-х більшість російських кольорових болонок мешкали в Ленінграді. Лише мала частина представників жила у будинках московських громадян. Коли столиці змінилися місцями, у Москві зріс попит на декоративних собак. Заводчики скористалися моментом та відкрили кілька розплідників російських кольорових болонок. У 1999 році було створено Національний клуб породи. Собаки знову стали популярними. Міжнародною кінологічною федерацією породу не визнано.

Зовнішній вигляд

Миловидний зовнішній вигляд вихованця приваблює з першого погляду: кучерява шубка, очі-вишеньки та добре складений невеликий корпус. Округла голова з рельєфними вилицями. Широка щелепа з ножицеподібним прикусом. Допускається також щільний та кліщеподібний. Зуби – білі, щільно розташовані один до одного. Відсутність іклів або різців визнається дефектом. Невеликий ніс із широкими ніздрями. Трикутної форми вуха звисають униз. Ноги розміщені паралельно один до одного та поставлені широко. Заокруглений хвіст вкритий рясною шерстю. Кінчик стикається з корпусом. Якщо радянський стандарт породи передбачав виключно кучеряве волосся, у сучасних представниках офіційно допускається хвилясте. Шерстний покрив – довгий, рівномірно розподілений по тілу. Російські болонки офіційно признаються будь-якого забарвлення, крім чорного, мармурового та плямистого.

Характер та темперамент

"Російські кольорові болонки виводилися як компаньйони, тому в їхньому характері є всі риси для комфортного проживання з людиною. Ці собаки поступливі, розумні, ласкаві, добрі та слухняні. На відміну від інших порід болонок, російські кольорові мають більш жорсткий характер і деякі собаки можуть проявляти норовливість. Через густе підшерстя, собаки російської кольорової болонки краще переносять холод, тому не тільки можуть жити в приватному будинку та проводити багато часу у дворі, а й робити більш тривалі прогулянки з господарями, довго перебувати на вулиці й навіть супроводжувати господарів у походи. Вони чудово ладять із дітьми, а господарям щиро віддані. Прекрасно піддаються вихованню та дресируванню. Навіть у малогабаритних квартирах ці виховані собачки не завдадуть своїм власникам жодного клопоту.

Догляд

Шерсть кольорових болонок очищається природним шляхом. Миття практикуйте лише за потребою. Якщо вихованець призначений виключно для дому, краще не використовувати косметичні засоби. Ополоснути собаку можна ромашковим або кропив'яним відваром. Сушити феном шерсть не варто. Достатньо закутати болонку в махровий рушник. Вичісуйте собаку два-чотири рази на тиждень. Але не використовуйте металеві гребінці. Підійде пластмасовий гребінь із рідкісними зубчиками. Стригти російських кольорових болонок не потрібно. Але вистригати рясну шерсть в районі анального отвору і на лапках рекомендується. Якщо шерсть на голові досягла восьми сантиметрів, забирайте волосся у хвостик. Це не викликатиме подразнення на слизових очах.

Здоров'я

Попри невеликі розміри, російські кольорові болонки – собаки з міцним імунітетом Можливі генетичні захворювання представники породи успадкували від гаванських бішонів: катаракта, випадання третього повіка, дисплазія кульшового суглоба, шкірні хвороби, вивих колінної чашки, кардіоміопатія, гіпотиреоз, глухота.