Морки або йорктиз – енергійні, ласкаві та грайливі собаки, які поєднують у собі характеристики своїх батьківських порід: мальтійської болонки та йоркширського тер'єра. Чарівні цуценята морки, що часто нагадують маленьких плюшевих ведмедиків, виростають у найніжніші пухові грудочки.
Хоча походження деяких дизайнерських порід можна простежити до вирішення конкретного заводчика схрестити двох собак різних порід, до морки це не стосується. Цілком ймовірно, що метиси мальтійців та йорків з'явилися випадково задовго до того, як стали популярними. Лише у 1990-х роках, коли дизайнерські собаки стали модними, заводчики почали розводити йорктизів навмисно. Попит на морки швидко зростав завдяки їхній шерсті, чарівній зовнішності та доброзичливому та енергійному характеру. Ці вихованці, які належать до собак змішаних порід, не визнані Американським клубом собаківників, але зареєстровані у клубах, присвячених дизайнерським породам. Наприклад, в Американському клубі собак змішаних порід та у Міжнародному реєстрі дизайнерських собак.
Зовнішній вигляд морки може сильно змінюватись, деякі представники цієї породи можуть мати більшу зовнішню схожість з йоркширським тер'єром, у той час, як інші – з мальтійською болонкою. Будучи гібридом двох порід невеликого розміру, ця тварина не може бути дуже великою. Проте розмір конкретної собаки залежатиме від підбору батьківських особин, що схрещуються, і від розміру, закладеного в їх генах. Шерсть у представників цієї породи, як правило, довга та м'яка. Забарвлення шерсті, що зазвичай зустрічаються, таких кольорів: чорний, каштановий, бежевий і білий, а також будь-які їх поєднання. Вуха можуть бути загостреними, як у йоркширського тер'єра, або висять, як у мальтійської болонки.
Морки – це дуже активний, енергійний, впевнений у собі й відданий собака, хоча в деяких особин може бути м'який характер, як у мальтійської болонки. Зазвичай ці тварини грайливі та дуже товариські, їм подобається грати з іншими собаками, хоча, як і в інших порід, характер кожної особини залежить від виховання. Завдяки своєму інтелекту, представники цієї гібридної породи, як правило, легко навчаються, але можуть бути впертими, тому важливо розпочати їхнє виховання та навчання ще в цуценячому віці та дати їм зрозуміти, хто "в зграї" є лідером.
У Йорктизу тонка, пряма, довга і шовковиста шерсть, яку слід щодня розчісувати для запобігання сплутуванню та утворенню ковтунів. Купати цього собаку потрібно лише за необхідності, використовуючи м'який шампунь. Оскільки йорктизи схильні до ранньої втрати зубів, особливу увагу слід приділяти гігієні ротової порожнини. Також ця порода схильна до проблем із травленням та шкірою, вивихом колінної чашечки, до того ж йорктизи чутливі до анестезії.
Основними проблемними зонами у морки є очі, вуха та порожнина рота. Крім того, ці собаки можуть страждати на ті ж захворювання, що і йоркширські тер'єри або мальтійські болонки, тобто колапсом трахеї, катарактою, медіальним вивихом колінної чашки, гідроцефалією, хронічною недостатністю клапанів серця, нирковою недостатністю та глаукомою. Схильні вони й до так званого зворотного чхання.