Кромфорлендер – рідкісна декоративна порода з Німеччини, виведена під час Другої світової війни. У той час собаку використовували як сторожа. Представники породи сповнені енергії, життєрадісні, слухняні та дуже люблять свого господаря.
Родоначальником породи є собака на прізвисько Пітер – бездомний пес, якому надали притулок солдати американської армії у Франції під час Другої світової війни. Метіс, як вважають, великого вандейського гриффона і фокстер'єра настільки сподобався солдатам, що він став їхнім талісманом. Але пізніше, коли американський загін, узявши з собою Пітера, рушив на захід. до Німеччини собака вирішила залишити своїх бойових товаришів і повернутися до бродячого життя на нових землях. І тут йому знову посміхнувся успіх: його підібрали місцева жінка Ілзе, дружина адвоката в Зігені, що в північному Рейні-Вестфалії. З цього й розпочалася історія кромфорлендера. Пітера пов'язали з фокстер'єром на прізвисько Фіфі, і народжені цуценята були ідентичними своєму батькові за типом, розміром, структурою шерсті та забарвленням. Крім того, у них був чудовий характер, тому Ілзе вирішила не зупинятися на одному посліді. Пізніше до її справи приєднався Отто Борнер, той самий любитель собак, якого кромфорлендери не залишили байдужим. Разом вони вели програму з удосконалення породи та вже через 10 років змогли досягти однотипності у всіх цуценят. Нині порода дуже рідкісна. Кромфорлендери були визнані FCI у 1955 році.
Кромфорлендер – енергійна маленька порода собак, дуже легка та спортивна. Собаки цієї породи представлені двома різновидами шерсті. Жорсткошерстий кромфорлендер обов’язково повинен бути з "бородою", зовнішністю нагадують тер’єрів. Прямошерсті кромфорлендери нагадують спанієлів, довжина волосків не перевищує семи сантиметрів. Забарвлення в основному біле в коричневі плями різних відтінків. Кромфорлендер – сильний та міцний собака з пропорційно складеним тілом. Голова подовжена, вуха висячі, щільно прилягають до голови, борода та вуса надають представникам цієї породи дорослості та серйозності.
Рухливі, активні, непосидючі! Живий темперамент кромфорлендера проявляється в міру, без істерик. Представників цієї породи спокійно можна назвати сімейними собаками. Добре уживається з усіма членами сім’ї, ніжно ставиться до дітей, з якими разом виріс. Кромфорлендера спокійно можна використовувати як компаньйона, одиноким людям він буде дуже доречним. Маленький, невибагливий, яскравий і живий, він буде підіймати настрій всім довкола та заряджати позитивом на цілий день. Любить проявляти активність, підходить для навчання собачим видам спорту. Кромфорлендер не переносить самотності, після тривалої розлуки з господарем, може погано спати та їсти, скиглити чи шкодити. Собак цієї породи можна спокійно брати з собою в подорожі, він з наскоку адаптується до нових умов проживання і не принесе ніяких проблем у догляді.
Порода собак кромфорлендер підходить для проживання у квартирі за умови частого вигулу. Вони дуже активні, тому накопичувати енергію не варто, це може призвести до поганого самопочуття собаки. Надлишкову енергію потрібно витрачати на прогулянках чи інтенсивних тренуваннях. Кромфорлендера можна назвати невибагливим собакою. Для пристойного зовнішнього вигляду, варто подбати про регулярне розчісування шерсті, яка рясно линяє. Для здорового вигляду зубів і очей, потрібно їх оглядати та чистити раз на тиждень, не забувати пригощати вихованця твердими ласощами для чищення зубів. Довгі вушка вихованця можуть бути розсадником інфекцій і бактерій, за їх станом потрібно стежити щовечора. Прогулянки варто урізноманітнити спортивними іграми чи вправами.
Представники цієї породи схильні до проблем із суглобами та колінами, а висяча форма вух створює сприятливі передумови для розвитку запальних процесів. Кромфорлендери можуть страждати від наступних спадкових захворювань: цистинурія, епілепсія, вивих колінної чашечки, кератоз, хвороба Іценко-Кушинга, ниркова недостатність. При гарному догляді та харчуванні кромфори практично не хворіють.