Као де кастро лаборейро рідкісна порода, що мешкає на півночі Португалії. Це дуже незвичайна порода має зовсім особливий гавкіт, якого немає в жодної породи. Као де Кастро спочатку видає низькі та глибокі звуки, далі додаються різкіші тони, а закінчує протяжним виттям. Ця властивість допомагає відлякати вовків від стада і ввести їх у повне замішання, оскільки це щось схоже на вовче виття. Собака може пересуватися, переставляючи одночасно передні та задні лапи однієї й тієї ж половини тіла. На жаль, ця порода маловідома і не дуже численна, попри її прекрасний доброзичливий характер та відмінні робочі якості.
Відомості про походження као де кастро-лаборейро дуже мізерні й часто недостовірні. Безумовно, це один з найдавніших представників вівчарських собак на Іберійському півострові. Найбільше представників цієї породи проживає у провінції Кастро Лаборейро, саме тому цим псам було дано таку назву. Варто визнати, що Ка де кастро лаборейро велика рідкість навіть у себе на батьківщині. Мешкає вона переважно на півночі Португалії у районі гірських масивів Пенеда і Суайо. В інших районах Португалії ці собаки зустрічаються дуже рідко.
Као де кастро лаборейро мастифоподібний собака з трохи витягнутою головою середнього розміру. Має витягнуту морду, що звужується до мочки носа. Ніс чорного кольору. Вуха високо розташовані, висячі, мають трикутну форму середнього розміру. Очі середні темно-коричневого кольору. Шия потужна та коротка. Грудна клітка широка й глибока. Кінцівки прямі, сильні та мускулисті. Хвіст середнього розміру, у збудженому стані підіймається. Шерстяний покрив твердий і короткий. Забарвлення може бути сірим будь-яких відтінків або тигровим. Може бути чорна маска.
Као де кастро лаборейро чудові охоронні собаки, дуже витривалі й відважні, здатні вступити в бій з диким звіром, якщо його підопічні загрожують небезпекою. Вони не довіряють чужинцям, ніколи не підпустять нікого до стада, яке охороняють. Можуть виявляти агресію у разі небезпеки. За будь-яких погодних умов здатні виконувати свої робочі обов'язки. Дуже добрі до господаря, слухняні та поступливі. Однак для сторонніх людей можуть бути вкрай небезпечними.
Ці собаки звикли працювати в горах, їм необхідний простір та свобода. Звичайно, їх можна утримувати у квартирі за умови регулярних тривалих прогулянок та пробіжок. Шерсть цих псів потребує регулярного розчісування. Не забувайте стежити за чистотою вух та очей тварини. Обробляйте шкіру собаки спеціальними засобами проти комах.
Ці собаки дуже рідко хворіють, оскільки проживають в умовах суворого гірського клімату. На жаль, невідомі генетичні захворювання цих собак, через те, що це досить рідкісна порода і вона досконально не вивчена. Щоб Ваш вихованець був здоровий, слідкуйте за його харчуванням, способом життя, який повинен бути активним і рухливим. Проконсультуйтеся у ветеринара, які вакцини найкраще підійдуть для цього пса.