Канадський сфінкс

Канадський сфінкс – велелюбний і товариський вихованець, який легко завойовує серця небайдужих до кішок людей. Власники цих тварин кажуть, що нізащо не проміняють їх на представників інших порід. За великі вуха, виразні очі та складки шкіри на мордочці сфінкси отримали лагідне прізвисько "інопланетяни".

Походження

Коти породи сфінкс – результат природної мутації, підкріпленої людиною. І хоча перші згадки про лисих кішок простежуються ще з часів ацтеків. А в Південній Америці 30-х років минулого століття було зафіксовано цілу популяцію голих особин, порода, яку ми знаємо сьогодні, зародилася лише 1966 року в Канаді. Розведення сфінксів пов'язують зі спробою схрещування безшерстної особини, народженої від звичайної домашньої кішки, із представниками тієї ж родової лінії. Однак перший експеримент зазнав невдачі. Через нечисленність поголів'я та малого досвіду у збереженні нового виду розвинути стійкі породні якості так і не вдалося, і історія сфінксів могла б обірватись так і не розпочавшись. Проте вже 1975 року спроба повторилася знову. І цього разу вже успішно. Кошенята, народжені в посліді від ще однієї короткошерстої кішки, змогли закласти основу елітних ліній, представлених у наші дні, та дати потомство, яке поширилося за межами країни розведення. Для збільшення поголів'я тварин схрещували з девон рексами, російськими блакитними та європейськими короткошерстими кішками, сіамами та орієнталами. їхній зовнішній вигляд найбільш відповідав сфінксам, при цьому в'язка приносила лисих кошенят уже в першому поколінні. В результаті схрещування з представниками інших видів порода розділилася на кілька відгалужень. При цьому екстер'єр їх представників значною мірою відрізнявся. У Cat Fanciers Association (CFA) Сфінкси були допущені до змагань у чемпіонському класі у лютому 2002 року.

Характер

Сфінкси дуже бешкетні й грайливі істоти, вони з великим азартом залучаються до активних забав або самостійно вигадують собі розваги на кшталт "полювання" на жука, що випадково опинився у квартирі. Самотність сфінкси переносять погано, що варто враховувати потенційним господарям, робота яких пов'язана з частими та тривалими відрядженнями. Сфінкси абсолютно не агресивні, тому без проблем ладять із дітьми різного віку і спокійно ділять житло з іншими домашніми вихованцями. Представники цієї породи досить легко звикають перебувати у великому скупченні людей. Завдяки цьому сфінкси непогано почуваються на виставках, а деякі доводять майстерність незворушності до такого рівня, що стають справжніми кінозірками. Найяскравіший приклад – Тед Ньюджент, який виконав роль містера Бігглсуорта, кота Лікаря Зло зі знаменитої серії фільмів "Остін Пауерс".

Поведінка

Кішки сфінкси – вихованці-компаньйони. При цьому люблять не тільки слідувати за господарем, а й привертати увагу. Тварини потребують регулярного спілкування та спільного проведення часу. Ще сфінкси знають і розуміють безліч слів з людської мови, легко дресируються та виконують нескладні команди. Як і багато звірів з високим інтелектом, бувають уперті й готові працювати тільки за улюблені ласощі та тільки в хорошому настрої. Сфінкси потребують як рухливих, так і інтелектуальних ігор. Якщо не знаєте, як зайняти кішку у свою відсутність, придбайте інтерактивні іграшки-головоломки або іграшки-годівниці. Серед інших якостей – пильний погляд віч-на-віч. Зазвичай кішки так не роблять. Але сфінкси прямого контакту не бояться. Також тварині властива незворушність побачивши нових людей і швидка адаптація до зміни проживання.

Здоров'я

Котів сфінксів заведено вважати довгожителями. Представники породи мають міцне здоров'я і сильний імунітет. І навіть якщо хворіють, швидко приходять у норму і майже ніколи не страждають на хвороби, що перейшли в клас хронічних. Однак відсутність шерстного покриву робить кішку вразливою перед захворюваннями шкіри та очей. А помилки у племінній роботі здатні призвести до генетичної патології суглобів чи серця. Захворювання, що зустрічаються у сфінксів найчастіше: респіраторні захворювання, кератит, пігментна кропив'янка, харчова алергія, генетичні захворювання серця (зокрема, гіпертрофічна кардіоміопатія), вроджений міастенічний синдром (прогресуюча м'язова дисфункція).

Догляд

"Канадці" не зовсім голі, вони вкриті дуже коротким пушковим волоссям, але їхня шкіра, так само як і в інших кішок, накопичує відмерлі частинки, виділення сальних залоз та інші забруднення. Так що їх купають або протирають вологою тканиною, щоб допомогти утримувати шкірку в чистоті. Також їм доводиться частіше, ніж іншим кішкам, очищати очі – адже вони не мають війкових волосків, збирають пил і бруд. Сфінкси можуть засмагнути й навіть обгоріти, гріючись у яскравий сонячний день на сонці.