Кай-іну – гордість Японії, невеликий міцний собака родом з провінції Кай, який навіть для Японії вважається рідкісним. Також породу називають тигровим собакою через характерне забарвлення. Традиційно використовувалася для полювання на гірську антилопу, проте універсальність та атлетизм дозволяють з ним полювати як на фазана, так і на ведмедя.
Походження
Кай-іну походить від собак середнього розміру, які існували в Японії ще у XVIII сторіччі, і допомагала мисливцям відстежувати кабанів та оленів. Порода виведена в провінції Каї острова Хонсю, яка з усіх боків оточена горами (нині територія префектури Яманасі). Важкодоступність гірських районів і схильність каї до зграйного способу життя сприяли підтримці "чистоти" породи. У 1934 році порода була визнана національним надбанням Японії, а перебуваючи під захистом держави та префектури, яка до того ж запровадила податкові пільги для власників Каї, змогла стати більш численною. У 1982 році офіційно визнаний Міжнародною кінологічною федерацією.
Зовнішній вигляд
Кай – собака середнього розміру, міцної й пропорційної статури, з добре розвиненою мускулатурою. Голова у нього досить велика з широким черепом. Перехід від лоба до морди добре виражений. Морда середньої довжини, в міру об'ємна. Мочка носа чорного кольору. Щелепи міцні, губи щільно прилеглі. Вилиці добре розвинені. Очі невеликого розміру, трикутної форми, темно-коричневого кольору. Вуха стоячі, середнього розміру, трикутної форми, спрямовані вперед. Шия середньої довжини, міцна і мускулиста. Спина коротка і пряма. Поперек широкий. Грудна клітка глибока, помірної ширини. Живіт підтягнутий. Кінцівки прямі, сильні й мускулисті. Лапи міцні із зімкнутими пальцями, товстими подушечками та міцними кігтями темного кольору. Шерсть жорстка, пряма і стирчаща з щільним та м'яким підкошлатом. Забарвлення тигрове. Основні кольори шерсті: чорний і червоний. Цуценята народжуються однотонного забарвлення.
Характер та темперамент
Розумний, хоробрий, атлетичний і спритний собака, що швидко розуміє, що від нього треба, спокійний, охайний, мовчазний, з сильно розвиненим мисливським інстинктом, здатний, як і більшість собак японських порід, самостійно приймати рішення. Прекрасно плаває і вміє підійматися на дерева, що ростуть під нахилом. Багато хто з них сильно прив'язаний до своїх власників, і якщо їм приділяти достатньо уваги, даючи при цьому необхідне фізичне навантаження, можуть стати відмінними компаньйонами. Каї може бути досить непоганим сторожем, охороняти худобу, хоча за своєю природою це насамперед мисливець, а не охоронний чи захисний собака. У Японії іноді застосовується як пошуково-рятувальний собака.
Каї – собака одного господаря: не прив'язуючись до всіх членів сім'ї, вибирає собі одного ватажка. Якщо тому загрожує небезпека, готова захищати його, борючись на смерть. Крім великої фізичної форми й будучи пильним і вольовим собакою, має вроджену здатність працювати в зграї з іншими каї. За винятком обгороджених територій ніколи не повинна залишатися без прив'язі.
Догляд
Каї здатні пристосуватися до будь-яких кліматичних умов. Також вони можуть жити і в сільській, і в міській місцевості. Звичайно, прийнятніше для проживання каї буде приватний будинок з великою присадибною ділянкою, а також лісами й полями навколо. Проте, і в міських умовах їм буде не погано, якщо хазяїн такого собаки зможе забезпечити своєму вихованцю регулярні фізичні навантаження, займатиметься з ним фризбі та курсингом. Зверніть увагу на те, що ці собаки потребують не лише фізичних, але і й інтелектуальних зайнять. Доглядати за каї не складно. Розчісувати їх можна усього лише кілька разів на тиждень. Купати каї треба, якщо він сильно забруднився. Особливу увагу приділяйте чистоті очей і вух Вашого вихованця. Щомісячно треба підстригати каї кігті, якщо звичайно, вони у нього не достатньо стерлися природним способом.
Здоров'я
Собаки породи каі відрізняються міцним здоров'ям і зазвичай не мають властивих іншим породам вроджених чи спадкових проблем. Протягом довгих років вони еволюціонували шляхом природного відбору, а ізольованість ареалу виключала можливість їхнього схрещування із собаками інших порід, внаслідок чого генетичний штам каї залишався майже повністю чистим та стійким до хвороб. До можливих захворювань належать досить поширені з них дисплазія кульшового суглоба, дисплазія ліктьового суглоба, гіпотиреоз і прогресуюча атрофія сітківки.
