Сучасні кане-корсо – нащадки собак-гладіаторів, від них віє природною силою та величчю. На вигляд вони суворі, навіть можуть вселяти страх, але насправді стають вірними друзями для своїх господарів і залишаються ними протягом усього життя. Будучи чотирнадцятою за рахунком породою, виведеною в Італії, кане-корсо є гордістю та національним надбанням цієї країни. У характері собак дивним чином переплелися самовідданість пастуших і відважність бойових порід, а також знайшов своє відображення живий темперамент самих італійців.
Кане-корсо мають чуйність та інтуїцію, вони готові оберігати господаря та його родину у будь-який час і в будь-якій ситуації, що робить їх неперевершеними охоронцями. Якщо у вашому будинку проживає собака цієї породи, відпадає будь-яка потреба в системах сигналізації. Прониклого в будинок злодія вони не зустрічатимуть агресією, чим відрізняються від інших охоронних собак, але грабіжник дуже пошкодує про знайомство з уродженцем сонячних Апеннін. Агресивну реакцію кане-корсо залишає на крайній випадок, коли відчує, що над господарем та його майном нависла реальна загроза.
Кане корсо – національна порода Італії, дуже давня. У джерелах літератури про подібних собак згадували вже в 15-му столітті, зображували в сутичках із ведмедями та левами. Їй пишалися та захоплювалися. Вважають, що предками кане корсо були травильні римські собаки, які билися з дикими тваринами. Спочатку вони були смугастими та дуже величезними, розміром з бика. Однак згодом відбулися зміни й такі італійські пси стали набагато меншими завдяки схрещенню їх з мастифами та боксерами. Незабаром порода практично зникла і на щастя її вдалося відновити у повоєнні роки. Вона набула зайвої популярності. На жаль, її почали масово розводити, але не звертати увагу на якість. Сьогодні ці собаки більше вважаються компаньйонами людини, аніж серйозними службовими псами. Однак вони, як і раніше, чудові сторожа. В Італії їх цінують за якості, і, як і раніше, використовують у роботі. Офіційно визнаною Міжнародною асоціацією кінологів порода стала у 1996 році.
Кані Корсо досить великі собаки, мускулисті та пропорційні. У них дуже масивна голова із широким черепом. Морда трохи коротша за череп, і по ширині перевершує довжину. Губи відвислі, що прикривають широку нижню щелепу. Очі овальні, середні за величиною. Найчастіше колір очей темний, проте світлі відтінки також допускаються. Вуха висячі, широкі в основі, мають трикутну форму, посаджені високо. Шия мускулиста. Корпус міцний із вираженою грудною клітиною. Хвіст високо посаджений, товстий біля основи, усувається. Ноги кане корсо довгі та м'язові. Шкіра товста. Шерсть коротка, але гладка. Забарвлення може бути чорне, сіре, тигрове і руде. Обов'язково має бути чорна маска, якщо, звичайно, кане корсо не чорний. Варто відзначити, що раніше кане корсо купірували вуха і хвости, тому що у собак це найвразливіші місця. Проте зараз багато хто виступає проти купірування вух. Хвости купують, як і раніше.
З давніх часів ці собаки викликали захоплення. Владні, харизматичні, безстрашні при цьому спокійні та врівноважені. Відмінні сторожові пси, які не довіряють чужинцям. Пристосовані до будь-яких фізичних навантажень, до роботи ставляться із задоволенням. Сильні, розумні та віддані людині. Несхожі на решту, дивовижні собаки. При цьому люблячі розмірковувати та обмірковувати всі свої дії. Прекрасні компаньйони.
Споконвічне призначення кане корсо – це охорона приватної власності та стада тварин. Тому найкраще таким собакам забезпечити простір пересування та тримати їх у дворових умовах. До речі, кане корсо в перекладі означатиме "дворовий собака" і це свого роду комплімент, який звертає увагу на сторожові якості цих собак. Однак згодом порода стала дуже популярною, і все більше саме завдяки своїй популярності люди заводять цих собак. Звісно, всім хочеться за умов міста мати такого незамінного захисника, яким можна похвалитися перед друзями. Варто зауважити, що сучасний кане корсо цілком ласкавий до оточуючих, якщо рано займатися його соціалізацією. Жоден незнайомець не зважиться на фамільярну поведінку з таким грізним на вигляд псом. Доглядати його дуже просто. Раз на тиждень жорсткою щіткою розчісуйте шерсть Вашого улюбленця. Приділяйте увагу стану шкіри. Через відсутність підшерстка шкіра дуже вразлива. Регулярно обробляйте вихованця від бліх та кліщів.
Основна спадкова хвороба, що непокоїть кане-корсо – це дисплазія кульшового суглоба. Справа в тому, що цю хворобу практично неможливо запобігти. Єдиний вихід – знизити відсоток захворюваності, вибирати цуценят від здорових батьків. А також у віці 1-го року робити рентген своїм вихованцям, щоб запобігти подальшій появі хворого потомства. Також трапляються випадки захворювання на епілепсію та щитовидну залозу. Кане-корсо схильні до алергій та здуття живота, тому уважно підбирайте раціон для свого вихованця. Ще у цих собак можуть виникати заворот і виворіт повік, які виправляються шляхом невеликого хірургічного втручання.