Гаванський бішон – потішний мініатюрний милашка, здатний втопити в морі кохання та чарівності будь-кого, хто готовий його ласкаво потискати або почухати за вушком. Сьогодні "гаванець" – один із найбільш іміджевих та ексклюзивних вихованців у світі, на придбання якого знадобиться не лише кругленька сума, але також місяці пошуків та очікування.
Гаванський бішон походить від нині вимерлих Blanquito de la Habana, які, своєю чергою, походять від вимерлих Bichon Tenerife, завезених на Канарські острови кубинцями. Багато в чому зникнення дивовижної породи сприяла Кубинська революція: у другій половині XX століття псів масово винищували просто через те, що опинилися в пошані у місцевій аристократії. Вважають, що Blanquito поступово схрещувалися з іншими типами болонок, у тому числі з пуделями, щоб вийшло те, що зараз відоме як Гаванець. Гаванський бішон – це національний собака Куби. Визнання породи кінологічними асоціаціями прийшло до хаванезів лише 1996 року.
Гаванець має невеликі розміри й міцну статуру, короткі ноги, вуха, що спадають, його хвіст кільцем підноситься над спиною. Шерсть рясна, довга, шовковиста і буває різного кольору. Гаванець має енергійний і цікавий характер і відрізняється пружною ходою, особливістю, яка відрізняє породу від решти. Забарвлення рідко повністю чисто біле, палеве в різних його відтінках (можливе невелике почорніння), чорний, коричневий, тютюновий колір, червонувато-коричневий колір. Можливе змішування зазначених кольорів.
Винятково розумний, він легко піддається дресируванню як сигнальний собака. Ласкавий і веселий характер робить гаванця ідеальною домашньою твариною для сім'ї. Він любить дітей і може грати з ними нескінченно. Він добре адаптується практично до будь-якого середовища, і його єдиним бажанням є бути зі своїми супутниками – людьми. Через сильну соціальну потребу гаванцю не буде комфортно в середовищі, де він ізольований від людей протягом кількох годин щодня.
Бішонів можна вигулювати пару разів на день, вранці та ввечері. Також вони люблять прогулянки на руках, оскільки короткі лапи часто спричиняють втому. Шерсть у цих малюків довга та густа. Тому потрібно постійно її доглядати. Стрижуть цю породу досить рідко. Особливу увагу потрібно приділити лапам – стрижку на них організовуйте у міру відростання волосся, щоб вони не заважали пересуватися. Взимку псів потрібно утеплювати – вибір комбінезонів для таких собак величезний. Купати пса краще не частіше ніж раз на місяць зі спеціальними засобами. Очі болонок іноді можуть сльозитися, для догляду за ними досить іноді протирати тампоном з чистою водою. Що стосується вух, то шерсть всередині їх потрібно підстригати, щоб вона не забила слухові канали. Також вуха регулярно очищають від сірки за допомогою вологих тампонів. Пазурі підстригають у міру відростання не більше ніж на 2 мм, щоб не поранити лапи.
Гаванці, як правило, здорові та міцні, з відносно невеликою кількістю серйозних проблем зі здоров'ям. Породні організації, такі як Клуб Хаванезів Америки, стежать за генетичними проблемами, щоб запобігти поширенню породи. Гаванці страждають в основному від вивиху колінної чашки, захворювань печінки, хвороб серця, катаракти та дисплазії сітківки. Також можуть мати проблеми із зайвими слізними виділеннями з очей, особливо помітні на білих чи світлих забарвленнях.