Ердельтер'єр поєднує у собі найкращі риси характеру як мисливських, і службових собак. Від тер'єрів йому дістався живий темперамент, а ось служаки нагородили його підвищеним почуттям відповідальності, розумом і прагненням захищати господарів та рідну домівку до останньої краплі крові.
Походження
Ердельтер'єр веде своє походження з Англії, де був виведений у середині XIX століття шляхом схрещування кількох мисливських порід (зокрема, гончаків, вельш-тер'єрів та деяких інших). Перед собаківниками стояло завдання отримати сильного, сміливого й універсального собаку, який може не тільки, подібно до інших тер'єрів, боротися з дичиною в норі, а й вистежувати її, а також стати достатньо сильною, щоб працювати по більшому звірові: єноту і кабану.
В результаті вийшов красивий жесткошерст собака середніх розміром, що повністю задовольняє всім цим вимогам. Породу назвали на честь річки Ейр, у долині якої з'явилася. Собаки швидко набули популярності, і вже до кінця століття їх використовували як аристократи, змагаючись у полюванні на водяних щурів, так і біднота. Воно й не дивно - крім хороших робочих якостей, ерделі могли похвалитися невибагливістю у змісті та розумом.
Зовнішній вигляд
Сильний і спортивна собака середнього росту є втіленням енергії та активності. Голова прямокутна, без явного переходу від чола до носа, очі невеликі. Вуха напіввисячі, загнуті вперед, шия міцна, грудна клітка глибока, спина пряма. Хвіст товстий, високо поставлений, тримається нагору, іноді закручується в кільце. Раніше хвости купірували на 2/3, зараз найчастіше залишають.
Шерсть груба, жорстка, середньої довжини, не повинна бути ні хвилястою, ні надто м'якою. Собаки не линяють, але потребують вичісування підшерстя (інакше він звалюється на кшталт повсті) і триммінгу двічі на рік. Перед виставками собакам робиться стрижка: шерсть на тілі коротко вистригають, залишаючи довжину на морді, де утворюється борода і вуса, і лапах.
Характер
Ердельтер'єр поєднує у собі найкращі риси характеру як мисливських, і службових собак. Від тер'єрів йому дістався живий темперамент, постійна готовність до активних дій, повна безстрашність і почуття гумору, а ось служаки нагородили його підвищеним почуттям відповідальності, розумом і прагненням захищати господарів та рідний дім до останньої краплі крові. Саме ці якості й допомагали ерделям у роки війни справлятися із найскладнішими завданнями, не шкодуючи власного життя.
Цих собак з впевненістю можна назвати сімейними, адже вони дуже віддані господарям, душі не сподіваються в дітях, з якими готові грати добу безперервно, і чудово уживаються з іншими домашніми тваринами.
Будучи рухливими та спортивними собаками, ерделі завжди раді будь-якій можливості побігати та повеселитись, а якщо вдасться залучити до цього і господарів, щастю собак не буде межі. Вихованню піддаються дуже добре, проте, як і всі тер'єри, можуть бути впертими.
А ще ці собаки дуже потребують спілкування. Вони настільки орієнтовані на людину, що ловлять її настрій усіма фібрами душі. Не даремно з них виходять чудові поводирі для сліпих.
Догляд та зміст
Ердельтер'єри цілеспрямовано виводилися як дуже невибаглива порода. Вони добре переносять сиру та холодну погоду, не застуджуються, так що за наявності обладнаного вольєру та теплої будки можуть жити у дворі.
А ось їх красива шерсть потребує певної уваги та догляду. Самостійно ці собаки не линяють, тому відмерлу вовну необхідно кілька разів на тиждень вичісувати щіткою, а також тримінгувати, інакше пес стане кудлатим і негарним.
Ерделі - дуже рухливі та активні, тому, якщо ви не любитель тривалих прогулянок, краще зупинити свій вибір на іншій породі. З цими собаками потрібно багато гуляти, причому, це повинні бути не тільки статечні прогулянки в парку, але походи на природу, де ерделя можна буде спустити з повідця і дати йому вдосталь повеселитись. Чим більше енергії буде витрачено на вулиці, тим менше її залишиться для знищення квартири і тим врівноваженішим і щасливішим буде ваш собака.
Навчання та дресирування
Цим нехтувати ніяк не можна, інакше можна виростити некерований і примхливий собаку. З раннього віку щеняті необхідно пояснити правила поведінки в будинку. Він повинен вивчити своє ім'я, а також зрозуміти, що таке "до мене", "фу" та "місце". Після цього можна приступати до розучування складніших команд.
Треба сказати, що через "тер'єрську" впертість виховання кудлатого друга вимагатиме від вас досить багато терпіння, але результат коштує витрачених зусиль, адже ви отримаєте адекватного собаку, який ловить кожне ваше бажання. Якщо ж пес у процесі дресирування робить вигляд, що вас не розуміє (а він саме робить вигляд, тому що ця порода має неабиякий інтелект), то в жодному разі не варто нервувати і виходити з себе. Будьте спокійні, впевнені та наполегливі, але не переходьте до насильства – цим ви покажете лише власну слабкість.
Особливу увагу приділіть ходінню поруч, поки щеня ще маленьке.
Адже дорослий ердель - це досить великий і дуже сильний собака, якого ви просто не втримаєте.
Здоров'я та хвороби
Здоров'я у ерделів досить міцне, але й у них трапляються різноманітні захворювання. Це алергії, проблеми з очима, грижа, дисплазія суглобів та інші. А щоб уникнути хоча б поширених хвороб, на кшталт чумки чи ентериту, не забувайте вчасно проводити вакцинацію. Також обов'язково обробляйте собаку від бліх та кліщів і не забувайте чистити їй вуха та стригти пазурі.
