Брюссельський Гриффон

Брюссельський гриффон ніби зійшов зі сторінок казок про добрих домовиків! Цей чарівний і незграбний бородач з легкістю завоює любов усіх членів сім'ї. Побачивши цих малюків мимоволі виникає асоціація з Еркюлем Пуаро – героєм романів А. Крісті. По-перше, і легендарного детектива, і грифонів об'єднує спільна батьківщина. Бельгія. По-друге, тварини володіють такими ж кумедними "усами", як і мосьє Пуаро.

Походження

Брюссельський гриффон уперше з'явився у Бельгії ще у XVIII столітті. Відбулася порода від схрещування аффенпінчера, іграшкового англійського спаніеля та грифона. Спочатку собак тримали в стайнях для вилову мишей, тому що вони добре вживалися з кіньми. У XIX столітті вихованець отримав надзвичайну популярність серед знаті. Великою шанувальницею брюссельських гриффонів стала бельгійська королева Марія Генрієтта, яка стала активно розводити цих собак. Перший стандарт породи був написаний бельгійськими заводчиками ще 1883 року. З того часу собака бере участь на виставках. Наприкінці ХІХ століття грифони потрапили до Англії, а кілька років й у США. За роки двох світових воєн населення і так рідкісної породи майже зникла. Ситуацію врятували американські та британські заводники. Офіційний стандарт гриффона з'явився в 1963 році та дійсний досі.

Зовнішній вигляд

Брюссельський гриффон – грубий і кремезний собака невеликого розміру. Він має квадратний корпус. Спина її міцна та мускулиста, живіт підтягнутий. Шия високо поставлена, середньої довжини. Голова вихованця кругла, велика. Морда дуже коротка, лише кілька сантиметрів, із задертим носом. Вуха поставлені високо, невеликого розміру. Очі великі, круглі, коричневого кольору. Кінцівки собаки м'язисті, із круглими лапами чорного кольору. Хвіст високо поставлений, не закручується. Можливо купірувати його на ⅔ довжини. Шерсть середньої довжини, густа та груба. Забарвлення може бути чорним, бежевим, червоним із коричневим.

Характер та темперамент

Хоча це найменша з усіх порід, ці собаки активні та веселі компаньйони. Їхнє улюблене заняття – проводити час удома зі своїми господарями. Часто вони дуже прив'язуються до своїх господарів та насолоджують домашнім затишком. Вони можуть стати хорошими маленькими сторожовими собаками. Однак вони також потребують регулярної фізичної активності поза домом для підтримки фізичної форми, здоров'я та тонусу. Багато з них чудово піддаються дресируванню та, як правило, дуже люблять ігри.

Догляд

Собака потребує комфортних умов проживання у затишній квартирі. Рухливий та енергійний пес потребує щоденних тривалих прогулянок на свіжому повітрі. Він дуже допитливий, любить багато бігати та подорожувати. Так що приділяйте вигулюванню собаки не менше півтори години на день. Густа шерсть вимагає вичісування спеціальним фурмінатором кілька разів на тиждень. Бакенбарди, вуса та бороду бажано розчісувати щодня, щоб шерсть не заплутувалась. Регулярно варто проводити процедуру триммінгу. Купати собаку потрібно рідко, не більше двох разів на місяць, щоб не пошкодити шерсть. Важливо постійно чистити очі та зуби вихованця.

Здоров'я

Представників породи відрізняє міцний імунітет до вірусних та простудних захворювань. Разом з тим для собак характерні поширені патології: гідроцефалія (водянка головного мозку), дистихіаз (наявність зайвих вій), випадання очних яблук, ускладнення при пологах, кіста в спинному мозку, атрофія сітківки, хвороба Пертеса, вузькі ніздрі, катаракта. Щоденні прогулянки, віковий режим годування, своєчасна вакцинація, обробка від паразитів – ось ключі до довголіття та здоров'я вашого вихованця. При виявленні підозрілих симптомів необхідно записатися на консультацію до ветеринарної клініки.