Британська довгошерста кішка – благорівна і трохи лінива "хмарка" з поступливим характером і невикорінною любов'ю до ласощів. Вибудовувати взаємини з цією поважною панночкою зовсім нескладно. Головне – надати їй затишний куточок і можливість самостійно вирішувати, коли муркотіти під боком господаря, а коли розслаблятися на самоті. Ні, британські довгошерсті зовсім не інтроверти, просто іноді їм потрібно трохи більше часу для емоційного перезавантаження.
Британська довгошерста кішка з'явилася випадково. Втім, серед історій появи різних порід собак і кішок, подібні до випадковості – не така вже й рідкість. Британська короткошерста відома як у себе на батьківщині, так і за її межами досить давно і періодично використовується в різних програмах розведення. Так сталося і на цей раз – заводчики хотіли отримати нових кішок, що мають більші та округлі обриси, проте, при цьому, зберегти коротку шерсть. З цією метою британських короткошерстих схрещували з ангорськими та класичними перськими кішками. У процесі виникали кошенята, що мають напівдовгу шерсть, які спочатку вважалися якимось побічним продуктом. Однак згодом деякі заводчики усвідомили цінність цих кішок, оскільки, фактично, вони були новою породою. Як наслідок, їх почали спеціально розводити не лише на території Великобританії, а й за її межами. Сьогодні відбувається певна плутанина з ім'ям цих кішок у різних країнах, оскільки порода не має офіційного визнання у вагомих міжнародних та британських реєстрах, і лише перебуває на стадії реєстрації.
Порода кішок британська довгошерста має стабільну психіку і врівноважений характер, проте це не означає, що кішка має вроджену м'якість. Швидше навпаки, характер у британських довгошерстих сильний, вони здебільшого завжди знають чого хочуть у конкретний момент, а тому трохи норовливі. Водночас вони не примхливі й не агресивні, не мстиві та не злопам'ятні, цінують мирний стан та спокій у домі. Ці вихованці люблять увагу, люблять коли їх і гладять і тримають на руках, і взагалі люблять розслабитися і полежати на дивані. З іншого боку, вони також потребують активності та стимуляції, причому не тільки фізичної, а й розумової. У цій якості можна використовувати різні інтерактивні ігри, купувати своєму улюбленцю іграшки, причому не все відразу, а тішити його новими покупками потроху. У них досить розвинений інтелект, вони добре розуміють господарів і здебільшого слухняні. Це ніяк не йде всупереч із твердженням, що британські довгошерсті норовливі.
Британські довгошерсті кошенята з великим заохоченням граються з людиною, легко привчаються до лотка і не доставляють великих проблем. Дорослі, кішки стають спокійнішими й статечними. Це проявляється у зниженні їхньої грайливості, а також у бажанні багато часу проводити у розміреному відпочинку. Британські довгошерсті коти у порівнянні з кішками зберігають свою активність довше. Ця відмінність пов'язана з тим, що у самок раніше настає статевозрілість та психологічне дорослішання. Вони люблять контактувати з коханими людьми, у тому числі за допомогою голосу. До дітей ставляться нормально, із задоволенням із ними грають. Також нормально ставляться до інших домашніх тварин, незнайомців сприймають з легкою обережністю, але без негативу.
Здебільшого, це здорові кішки, але деякі проблеми все ж таки є: вони схильні до ожиріння, особливо, якщо були кастровані. Тут панацеєю можуть стати регулярні фізичні вправи, тобто ігри та контроль раціону з боку господарів. Також страждають на гіпертрофічну кардіоміопатію. УЗД серця, що проводиться іноді – прекрасний засіб для того, щоб на ранній стадії розпізнати хворобу. Рідко, але все ж таки трапляється полікістоз нирок.
Британська довгошерста кішка потребує регулярного вичісування шерсті двічі на тиждень. Врахуйте, що з приходом зими шерсть стає густішою, і більше сплутується, а тому уваги вам доведеться приділяти більше. Зуби потрібно чистити щонайменше тричі на тиждень, пазурі підрізати раз на 10 днів, стежити за чистотою вух та очей. Купають цих кішок рідко, приблизно раз на 4 місяці або рідше.
