Блю-лейсі – рідкісна порода собак, виведена сім'єю фермерів із Техасу, США. Характеризується як витривала, енергійна та здатна виконувати найрізноманітнішу роботу. Смілива, розумна та активна порода, яка спочатку була виведена для роботи з дикими свинями. Інша назва: техаська лейсі або блакитний мереживний собака.
Походження
Блю-лейсі була виведена наприкінці XIX століття братами Лейсі (Френк, Джорд, Евін та Гаррі), які переїхали з Кентуккі в Техас у 1858 і оселилися на ранчо в окрузі Бернет. Початкове призначення лейсі було ловити диких свиней і виганяти худобу на ринок. Відповідно потрібна була дуже сильна, витривала, та орієнтована на людину собака що добре навчається. Вважається, що у процесі роботи над породою схрещувалися англійські вівчарки, хорти та вовк. За деякими даними, у селекційній програмі також брали участь американські єнотові гончаки. У результаті вдалося отримати універсального робочого собаку середнього розміру з рівномірним блакитним забарвленням. 2001 року породу собак Блю-лейсі було визнано сенатом Техасу, а 2005 року стало офіційною породою собак штату Техас. Блю-лейсі не визнана якоюсь великою кінологічною організацією. Любителі цих собак сподіваються, що подібного ніколи не станеться, адже це може негативно вплинути на породу.
Зовнішній вигляд
Блю-лейсі середнього розміру, складені легко, швидкі, сильні, пропорційні зростанню та вазі. Статевий диморфізм виражений добре. Голова пропорційна із широким округлим черепом. Довгі вуха із закругленими кінчиками звисають на хрящі з боків голови. Очі дуже виразні, жовтого чи бурштинового кольору. Морда довга та клиноподібна. Прикус правильний, міцні зуби, в повному комплекті. Корпус легкої статури з добре розвиненою рельєфною мускулатурою. Груди глибокі та широкі. Живіт добре підібраний. Спина пряма. Поперек злегка округлий. Круп плавно переходить у серпоподібний хвіст. Шерсть коротка, гладка, блискуча практично без підшерстя. Існує три допустимі колірні варіації: блакитний (сірий) – будь-який відтінок від світло-сріблястого до темно-вугільного, червоний – від світло-кремового до іржавого, триколор – поєднує в собі синю основу з виразними червоними позначеними та невеликими білими плямами на грудях або лапах.
Характер та темперамент
Блю-лейсі мають енергійний і активний темперамент, високо зацікавлені в роботі й допитливі. При цьому собаки цієї породи не схильні проявляти гіперактивність та наполегливість у бажанні пограти. Для цих собак важливий частий контакт із господарем та членами сім'ї, оскільки вони дуже товариські. Блю-лейсі не можна назвати "собаком одного господаря", ці собаки активно і з цікавістю спілкуються з усіма членами сім'ї та людьми, які регулярно бувають у будинку. До одноплемінників та інших домашніх тварин блю-лейсі не виявляють агресії, і схили спілкуватися з ними. При цьому вони успішно використовуються в полюванні, де застосовуються виключно для вистеження звіра, але не для цькування, тому у них відсутня агресія і схильність до спонтанних укусів, на відміну від багатьох мисливських порід. Загалом, перебуваючи вдома, блю-лейсі тихі та спокійні, не схильні гавкати та влаштовувати галасливі ігри. А ось під час роботи собаки цієї породи часто супроводжують гавканням свої переміщення, вказуючи таким чином власне місцеперебування або виганяючи гавканням звіра.
Догляд
Блю-лейсі не вимогливі у догляді й не потребують складного спеціалізованого піклування. Цю породу можна рекомендувати для собаководів-початківців в якості першого собаки в силу їх м'якого характеру і відсутності специфічних вимог догляду. Линяння блю-лейсі строго сезонна, проходить навесні та восени. Шерсть може випадати самостійно без ризику утворення ковтунів, не вимагаючи постійного вичісування навіть у цей момент. В силу активного темпераменту блю-лейсі потребують високих навантажень, при цьому наголос на прогулянці потрібно робити не стільки безпосередньо на її тривалість, скільки на різноманітність розумових та фізичних навантажень.
Здоров'я
Загалом у собак цієї породи досить міцне здоров'я та хороший імунітет, але в генетиці породи присутній ген фолікулярної недостатності (фолікулярної дисплазії), яка призводить до утворення залисин і того, що шерсть стає рідкісною. Ця генетична особливість близька до гена китайських та мексиканських голих собак і є зовнішньою особливістю, а не захворюванням. До спадкових захворювань, що зустрічаються, відносяться: дисплазія тазостегнового суглоба, дисплазія ліктьового суглоба, схильність до хвороб шкіри, гіпотеріоз, харчова алергія.
