В Артуа та Пікардії, на півночі Франції, у далекій давнині з'явилася відома любителям собак і сьогодні порода – Артуазький Гончак, хоча поширені її представники досі лише на батьківщині. Через недостатньо поширення неодноразово порода опинялася на межі зникнення, зараз ситуація трохи виправилася. Це собака з гарним характером, поступливий і ласкавий.
Артуазька гончак відноситься до найдавніших собак Північної Франції. Початок формування породи датується XV ст. Досвідчені кінологи припускають, що порода походить від собак св. Губерта (зараз порода зветься бладхаунд). Назва артуазьких гончих безпосередньо пов'язана з місцем її проживання, а саме з північною провінцією Артуа. Тоді чистокровних гончаків д'Артуа на постійній основі схрещували з англійськими собаками, через що практично втратили справжніх представників. Ближче до XX століття дослідникам вдалося відновити чисту кров породи. Як у далекому минулому, так і зараз бріке (це ще одна назва породи) активно використовуються для полювання на зайців, косуль і навіть кабанів. Гонча д'Артуа офіційно визнана Міжнародною кінологічною федерацією у 2017 році.
Бріке вважається гончаком невеликого розміру з гармонійною статурою. Формат квадратний. Голова велика та помірковано широка. Потиличний бугор виражений. Морда трохи загострена. Досить потужна шия. Спина міцна та сильна. Очі овальні та темні з меланхолійним поглядом. Висячі вуха, широкі та подовжені, щільно прилягають до морди. Довгий хвіст посаджений лише на рівні спини. Шерсть коротка та гладка, щільно прилягає до шкіри. Переважають три основні кольори: на білому фоні великі плями від темно-палевого до заячого або борсучого кольору можуть бути великі чорні мітки. Голова зазвичай має палевий колір, допустимо димчастий відтінок.
Гонча д'Артуа цінується власниками завдяки своєму мисливському інстинкту і водночас доброму характеру. Говорять, що це абсолютно універсальний пес. Він буде ласкавий з вами наодинці, але лютий, небезпечний і незалежний у роботі. Артуазький гончак має розвинений нюх і швидку хватку. Він дуже швидко працює слідом і виявляє видобуток. Після цього зазвичай слідує затяжний і гучний "переможний" гавкіт. Брике зовсім не агресивні. Відмінно взаємодіють із дітьми й готові по кілька годин на день проводити поряд з ними, граючи у різноманітні ігри. Однак якщо артуазькому гончаку щось не сподобається, він спокійно втече від спільних забав. Вони врівноважені й дружні до незнайомців, тому як сторож не зовсім підійдуть. Порода підходить для утримання як у квартирі, так і в приватному будинку, але приватна садиба буде набагато зручніша, тому що бріке люблять свободу. Гончака часто називають "грозою" котів, тому рекомендується ретельніше стежити за цим під час прогулянок і не спускати собаку з повідця без особливої потреби.
У бріке гладка і слухняна шерсть, тому догляд за собакою нескладний. Буде цілком достатньо щотижневого вичісування шерсті. Для цього використовуйте спеціальну щітку з твердою або гумовою щетиною. Купати часто не бажано, у разі забруднення краще просто протерти собаку вологою щіткою або рушником. Купання із шампунем рекомендується приблизно раз на кілька місяців. Щоб не допустити проблем з вухами, слідкуйте за їх станом і очищайте кілька разів на тиждень. Те ж саме робіть і з очима вихованця. Кожні два місяці обстригайте пазурі, якщо вони недостатньо сточуються самостійно.
Артуазські гончаки мають міцне здоров'я, у них сильний імунітет, але є низка захворювань, від яких найчастіше страждають представники цієї породи: вушні інфекції, грибок на кігтях, дисплазія тазостегнового суглоба, зміщення кришталика. Також ці собаки чутливі до анестезії. Щоб запобігти захворюванням, викликаним вірусами, треба своєчасно робити щеплення.