Американський Пітбультер'єр

Американський пітбультер'єр має мускулисту, спортивну статуру, характерну для собак такого типу. Він має розміри трохи більші за середню, широку, потужну грудну клітину, добре розвинену мускулатуру (особливо, якщо собака проходить регулярні тренування), середню довжину кінцівок. У пітбуля складені вуха, які купіруються в ранньому віці, як і хвіст. Існує велика різноманітність забарвлень цієї породи.

Походження

На початку 20 століття в Англії було популярно кілька диких по-сьогоднішніх уявлень розваг за участю тварин, наприклад - цькування биків та ведмедів собаками. Саме для такого запеклого та кривавого спорту була створена порода собак та бультер'єр.

У 1935 році цей вид розваг був визнаний негуманним і шкідливим для суспільства, внаслідок чого він був заборонений на законодавчому рівні. Однак на місці однієї забороненої кривавої розваги тут же створили іншу — собачі бої, де порода пітбультер'єр також здобула величезну славу. Це й не дивно — потужні щелепи, міцне м'язисте тіло, величезна витривалість і відмінна реакція, прекрасні інстинкти та безстрашність — усі ці якості увійшли до історії разом із пітбультер'єром.

Також важливою відмінною особливістю пітбультер'єрів є небажання кусати людей, що грає величезну роль на боях собак. Дресирувальникам потрібно час від часу рознімати тварин, при цьому, з мінімальним шансом заподіяти собі шкоду — пітбультер'єр у цьому відношенні є чи не найбезпечнішим собакою. Хоча, зрозуміло, за належної наполегливості можна натренувати її і для охоронних функцій, включаючи напад на людину (зазвичай це робиться з метою захисту).

Після того як цих собак привезли в Америку, вони стали виконувати якраз охоронні функції із захисту домоволодінь та худоби. Причому місцеві американські заводчики виростили більший різновид породи, ніж англійці. У 1898 році UKC, британський еквівалент американського AKC, назвав цих собак американським пітбультер'єром. АКС вирішив визнати породу на початку 1930-х років, але під іншою назвою.

Щоб відокремити їх від жорстокого минулого — кривавих боїв, АКС назвав породу американським стаффордширським тер'єром. З того часу американського стаффордширського тер'єру розводять для конформації AKC чи виставок собак. Відмінності в будові тіла та особистості американського пітбультер'єра та американського стаффордширського тер'єра зовсім невеликі, адже по суті, це та сама порода.

Характер

Незважаючи на своє загрозливе минуле та репутацію безжального та безстрашного бійця, порода американський пітбультер'єр – прекрасна нянька для дітей. Здавалося б, у це складно повірити, але вони справді мають величезне терпіння у відносинах з дитиною, і ніколи не виявляють агресії. Особливо, в цьому гарні самки пітбультер'єрів.

Незважаючи на те, що ці собаки не люблять кусати людей і роблять це неохоче, можете не сумніватися - якщо хтось захоче образити її господаря, пітбультер'єр зробить усе, щоб зупинити кривдника, а з огляду на його силу це буде легко. Одним словом, не треба намагатися напасти на людину з таким собакою. Закінчиться це погано. Насамперед - для нападника.

Господар має докласти зусиль для правильного виховання пітбультер'єра, тут треба бути суворим, але справедливим. Неправильне та агресивне виховання може призвести до порушень психіки тварини та негативних наслідків для оточуючих.

У колі своєї сім'ї це дуже добрі, віддані та люблячі пси, що створюють міцні зв'язки зі своїми господарями. Люблять гуляти, потребують фізичного та інтелектуального навантаження, а значить вам треба буде забезпечити тварині відповідні тренування та ігри.

Американський пітбультер'єр розумний і добре розуміє людину. З кішками їх краще "дружити" з раннього віку. Також, з раннього віку потрібно привчати собаку до слухняності, інакше у неї почне виявлятися вроджена впертість, що особливо яскраво виражається у собак.

Дресирування та навчання

Цим вихованцям вкрай важлива рання соціалізація, оскільки, попри свою дружелюбність, до незнайомців ставляться з обережністю. Також, необхідно вивчати команди та домагатися залізного виконання найпростіших. Насамперед це стосується команд на зупинку нападу, оскільки пітбуль іноді любить вплутатися в бійку з іншим собакою. За нестачі виховання зупинити собаку буде складно, а в таких справах іноді кожна секунда на рахунку.

При дресируванні та навчанні важливо завжди зберігати емоційний контакт із собакою, так щоб вона розуміла суть і важливість того, що відбувається. Обов'язково треба заохочувати її успіхи, при невиконанні команд не треба кричати - просто запасіться терпінням і завзятістю.

Утримання та догляд

Так як це короткошерсті собаки, у цьому відношенні проблеми з доглядом у вас не буде. Обов'язково потрібно стежити за чистотою вух та очей, вчасно підрізати пазурі, і купати вихованця щонайменше один раз на тиждень.

Здоров'я

Американський пітбультер'єр, порода, що в цілому відрізняється міцним здоров'ям, хорошим імунітетом і прекрасним обміном речовин. Однак, є невеликий відсоток собак, які схильні до хвороб серця, причому, найчастіше проявляється аортальний стеноз.